Тарас Шевченко - Наймичка - текст песни, слова, перевод, видео

Исполнитель: Тарас Шевченко

Название песни: Наймичка

Дата добавления: 25.05.2022 | 11:20:05

Просмотров: 8

0 - текст верный

0 - текст неверный

Ознакомьтесь с текстом песни Тарас Шевченко - Наймичка

ПРОЛОГ
Пролог
У неділю вранці-рано
У неділю вранці-рано
Поле крилося туманом;
Поле крилося туманом;
У тумані, на могилі,
У тумані, на могилі,
Як тополя, похилилась
Як тополя, похилилась
Молодиця молодая.
Молодиця молодая.
Щось до лона пригортає
Щось до лона пригортає
Та з туманом розмовляє:
Та з туманом розмовляє:
«Ой тумане, тумане —
«Ой тумане, тумане —
Мій латаний талане!
Мій латаний талане!
Чому мене не сховаєш
Чому мене не сховаєш
Отут серед лану?
Отут серед лану?
Чому мене не задавиш,
Чому мене не задавиш,
У землю не вдавиш?
У землю не вдавиш?
Чому мені злої долі,
Чому мені злої долі,
Чом віку не збавиш?
Чом віку не збавиш?
Ні, не дави, туманочку!
Ні, не дави, туманочку!
Сховай тілько в полі,
Сховай тілько в полі,
Щоб ніхто не знав, не бачив
Щоб ніхто не знав, не бачив
Моєї недолі!..
Моєї недолі!..
Я не одна, єсть у мене
Я не одна, єсть у мене
І батько, і мати...
І батько, і мати...
Єсть у мене... туманочку,
Єсть у мене... туманочку,
Туманочку, брате!..
Туманочку, брате!..
Дитя моє! мій синочку,
Дитя моє! мій синочку,
Нехрещений сину!
Нехрещений сину!
Не я тебе хреститиму
Не я тебе хреститиму
На лиху годину.
На лиху годину.
Чужі люде хреститимуть,
Чужі люде хреститимуть,
Я не буду знати,
Я не буду знати,
Як і зовуть... Дитя моє!
Як і зовуть... Дитя моє!
Я була багата...
Я була багата...
Не лай мене; молитимусь,
Не лай мене; молитимусь,
Із самого неба
Із самого неба
Долю виплачу сльозами
Долю виплачу сльозами
І пошлю до тебе».
І пошлю до тебе».
Пішла полем, ридаючи,
Пішла полем, ридаючи,
В тумані ховалась
В тумані ховалась
Та крізь сльози тихесенько
Та крізь сльози тихесенько
Про вдову співала,
Про вдову співала,
Як удова в Дунаєві
Як удова в Дунаєві
Синів поховала:
Синів поховала:
«Ой у полі могила;
«Ой у полі могила;
Там удова ходила,
Там удова ходила,
Там ходила-гуляла,
Там ходила-гуляла,
Трути-зілля шукала.
Трути-зілля шукала.
Трути-зілля не найшла,
Трути-зілля не найшла,
Та синів двох привела,
Та синів двох привела,
В китаєчку повила
В китаєчку повила
І на Дунай однесла:
І на Дунай однесла:
«Тихий, тихий Дунай!
«Тихий, тихий Дунай!
Моїх діток забавляй.
Моїх діток забавляй.
Ти, жовтенький пісок,
Ти, жовтенький пісок,
Нагодуй моїх діток;
Нагодуй моїх діток;
І скупай, і сповий,
І скупай, і сповий,
І собою укрий!»
І собою укрий!»


І
И
Був собі дід та баба.
Був собі дід та баба.
З давнього-давна, у гаї над ставом,
З давнього-давна, у гаї над ставом,
Удвох собі на хуторі жили.
Удвох собі на хуторі жили.
Як діточок двоє,
Як діточок двоє,
Усюди обоє.
Усюди обоє.
Ще змалечку удвох ягнята пасли.
Ще змалечку удвох ягнята пасли.
А потім побралися,
А потім побралися,
Худоби діждалися,
Худоби діждалися,
Придбали хутір, став і млин,
Придбали хутір, став і млин,
Садок у гаї розвели
Садок у гаї розвели
І пасіку чималу —
І пасіку чималу —
Всього надбали.
Всього надбали.
Та діточок у їх бігма,
Та діточок у їх бігма,
А смерть з косою за плечима.
А смерть з косою за плечима.
Хто ж їх старість привітає,
Хто ж їх старість привітає,
За дитину стане?
За дитину стане?
Хто заплаче, поховає?
Хто заплаче, поховає?
Хто душу спом’яне?
Хто душу спом’яне?
Хто поживе добро чесно
Хто поживе добро чесно
В добрую годину
В добрую годину
І згадає, дякуючи,
І згадає, дякуючи,
Як своя дитина?..
Як своя дитина?..
Тяжко дітей годувати
Тяжко дітей годувати
У безверхій хаті,
У безверхій хаті,
А ще гірше старітися
А ще гірше старітися
У білих палатах,
У білих палатах,
Старітися, умирати,
Старітися, умирати,
Добро покидати
Добро покидати
Чужим людям, чужим дітям
Чужим людям, чужим дітям
На сміх, на розтрату!
На сміх, на розтрату!


II
II
І дід, і баба у неділю
І дід, і баба у неділю
На призьбі вдвох собі сиділи
На призьбі вдвох собі сиділи
Гарненько, в білих сорочках.
Гарненько, в білих сорочках.
Сіяло сонце, в небесах
Сіяло сонце, в небесах
Ані хмариночки, та тихо,
Ані хмариночки, та тихо,
Та любо, як у раї.
Та любо, як у раї.
Сховалося у серці лихо,
Сховалося у серці лихо,
Як звір у темнім гаї.
Як звір у темнім гаї.
В такім раї, чого б, бачся,
В такім раї, чого б, бачся,
Старим сумувати?
Старим сумувати?
Чи то давнє яке лихо
Чи то давнє яке лихо
Прокинулось в хаті?
Прокинулось в хаті?
Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось,
Чи вчорашнє, задавлене Знов поворушилось,
Чи ще тілько заклюнулось —
Чи ще тілько заклюнулось —
І рай запалило?
І рай запалило?
Не знаю, що і після чого
Не знаю, що і після чого
Старі сумують. Може, вже
Старі сумують. Може, вже
Оце збираються до Бога,
Оце збираються до Бога,
Та хто в далекую дорогу
Та хто в далекую дорогу
Їм добре коней запряже?
Їм добре коней запряже?
«А хто нас, Насте, поховає,
«А хто нас, Насте, поховає,
Як помремо?»
Як помремо?»
«Сама не знаю!
"Я не знаю!
Я все оце міркувала,
Я все оце міркувала,
Та аж сумно стало:
Та аж сумно стало:
Одинокі зостарілись...
Одинокі зостарілись...
Кому понадбали
Кому понадбали
Добра цього?..»
Добра цього?..»
«Стривай лишень!
«Стривай лишень!
Чи чуєш? щось плаче
Чи чуєш? щось плаче
За ворітьми... мов дитина!
За ворітьми... мов дитина!
Побіжім лиш!.. Бачиш?
Побіжім лиш!.. Бачиш?
Я вгадував, що щось буде!»
Я вгадував, що щось буде!»
І разом схопились
І разом схопились
Та до воріт... Прибігають —
Та до воріт... Прибігають —
Мовчки зупинились.
Мовчки зупинились.
Перед самим перелазом
Перед самим перелазом
Дитина сповита —
Дитина сповита —
Та й не туго, й новенькою
Та й не туго, й новенькою
Свитиною вкрита;
Свитиною вкрита;
Бо то мати сповивала —
Бо то мати сповивала —
І літом укрила
І літом укрила
Останньою свитиною!..
Останньою свитиною!..
Дивились, молились
Дивились, молились
Старі мої. А сердешне
Старі мої. А сердешне
Неначе благає:
Неначе благає:
Випручало рученята
Випручало рученята
Й до їх простягає
Й до їх простягає
Манюсінькі... і замовкло,
Манюсінькі... і замовкло,
Неначе не плаче,
Неначе не плаче,
Тілько пхика.
Тілько пхика.
«А що, Насте?
«А що, Насте?
Я й казав! От бачиш?
Я й казав! Понимаете?
От і талан, от і доля,
От і талан, от і доля,
І не одинокі!
І не одинокі!
Бери ж лишень та сповивай...
Бери ж лишень та сповивай...
Ач яке, нівроку!
Ач яке, нівроку!
Неси ж в хату, а я верхи
Неси ж в хату, а я верхи
Кинусь за кумами
Кинусь за кумами
В Городище...»
В Городище...»
Чудно якось
Чудно якось
Діється між нами!
Діється між нами!
Один сина проклинає,
Один сина проклинає,
З хати виганяє,
З хати виганяє,
Другий свічечку, сердешний,
Другий свічечку, сердешний,
Потом заробляє
Потом заробляє
Та, ридаючи, становить
Та, ридаючи, становить
Перед образами —
Перед образами —
Нема дітей!.. Чудно якось
Нема дітей!.. Чудно якось
Діється між нами!
Діється між нами!


III
Iii
Аж три пари на радощах
Аж три пари на радощах
Кумів назбирали
Кумів назбирали
Та ввечері й охрестили
Та ввечері й охрестили
І Марком назвали.
І Марком назвали.
Росте Марко. Старі мої
Росте Марко. Старі мої
Не знають, де діти,
Не знають, де діти,
Де посадить, де положить
Де посадить, де положить
І що з ним робити.
І що з ним робити.
Минає рік. Росте Марко —
Минає рік. Росте Марко —
І дійна корова
І дійна корова
У розкоші ку
У розкоші ку
Смотрите так же

Тарас Шевченко - Мені тринадцятий минало

Тарас Шевченко - Заповiт

Тарас Шевченко - Сон

Тарас Шевченко - Плач Ярославни

Тарас Шевченко - Думи мої, думи мої...

Все тексты Тарас Шевченко >>>